РадченкоІ.І. 21.10.2020р. група 3-А С/С лекція Тема. Внутрішньоматковий контрацептив ( ВМК)

 

ВНУТРІШНЬОМАТКОВІ КОНТРАЦЕПТИВИ

План:

1. Поняття Внутрішньоматковий контрацептив ( ВМК)

2. Види ВМК

3. Механізм дії

4. Переваги

5. Недоліки

6. Техніка введення

7. Ускладнення

Внутрішньоматковий контрацептив ( ВМК)- представляє собой невелику гнучку рамку із пластику з мідними гільзами чи обмоткою з мідного дроту або з визначеною кількістю прогестагену ( левоноргестролу), що вивільняється щоденно у порожнину матки.

Пристрій виготовляється з поліетилену з додаванням сульфату барія, що забезпечує можливість отримати зображення під час рентгенівського обстеження.

ТИПИ

ВМК, які містять мідь ( мідні):

Copper T:

T Cu-380A T Cu-380Ag T Cu-380S Рекомендований термін використання: T Cu-380A - 10 років T Cu-380Ag  - 5 років T Cu-380S – 5 років

T Cu- 200 T Cu- 200B T Cu- 200Ag Рекомендований термін використання: 3 роки

Multiload:

ML Cu- 250 ML Cu- 375 Рекомендований термін використання: ML Cu- 250 - 3 роки ML Cu- 375 - 5 років

Nova T Рекомендований термін використання: 3 роки

ВМК, які містять прогестаген( прогестагенові):

Progestasert Містить 38 мг прогестерону, виділяє його зі швидкістю 10 мкг/24 години протягом 1 року. Рекомендований термін використання: до 18 місяців

Mirena У порожнину матки щоденно виділяється невелика кількість левоноргестрелу (20 мкг на добу). Рекомендований термін використання: 5 років

 

ВНУТРІШНЬОМАТКОВІ КОНТРАЦЕПТИВИ, ЩО МІСТЯТЬ МІДЬ

Механізм дії

·        впливають на здатність сперматозоїдів проходити через порожнину матки;

·        впливають на перистальтику маткових труб;

·        викликають відповідну реакцію ендометрію на стороннє тіло, що перешкоджає імплантації.

Загальна інформація

Контрацептивна дія ВМК починається негайно.

Можлива самовільна експульсія ВМК з матки, особливо у перші кілька місяців після введення.

У перші кілька днів після введення можливі кров’янисті виділення або невелика кровотеча.

Менструації зазвичай стають більш тривалими та значними ( під час використання мідних ВМК) або більш короткими  та мізерними (під час використання прогестагенових ВМК).

Вилучення ВМК можливе у будь-який час за бажанням пацієнтки.

Лікар повинен сказати пацієнтці, який тип ВМК їй встановлено і коли його потрібно вилучити, а також дати їй картку з цією інформацією.

ВМК не захищають від ІПСШ, включаючи ВІЛ. Якщо хто-небудь з партнерів має ризик  зараження цими захворюваннями, необхідно використовувати презервативи разом з ВМК.

Термін використання ВМК визначається типом ВМК і зазначається виробником на вкладиші всередині упаковки.

ПЕРЕВАГИ

Контрацептивні:

·        висока ефективність( 0,6 вагітностей на 100 жінок протягом першого року використання);

·        метод ефективний одразу після введення;

·        довготривале попередження непланової вагітності;

·        метод непов’язаний  безпосередньо зі статевим актом;

·        метод не впливає на грудне вигодовування;

·        негайне повернення фертильності після вилучення ВМК;

·        мало побічних ефектів;

·        ВМК не взаємодіють з будь-якими медикаментами;

·        Крім візиту після введення ВМК, пацієнтці потрібно звертатися до лікаря тільки у разі виникнення проблем та для щорічних оглядів на загальних підставах;

·        Пацієнтці не потрібно нічого купувати або мати про запас;

·        Недороговартісний метод.

 

НЕДОЛІКИ

·        Перед введенням ВМК необхідно провести гінекологічний огляд пацієнтки та рекомендовано оцінити ризик зараження ІПСШ;

·        Обов’язкова наявність підготовленого медичного спеціаліста для введення і вилучення ВМК;

·        Жінка повинна перевіряти нитки ВМК після меструації, якщо вона супроводжувалася болями та спазмами;

·        Жінка не може сама припинити використання методу;

·        Посилення менструальних кровотеч і болів у перші кілька місяців ( лише для мідних ВМК);

·        Можлива спонтанна експульсія ВМК;

·        Дуже рідко трапляється перфорація матки під час введення ВМК;

·        Можуть збільшити ризик позаматкової вагітності і розвитку ЗЗОМТ з наступним безпліддям у жінок, які входять до групи ризику зараження ІПСШ.

 

ОЦІНКА РИЗИКУЗАРАЖЕННЯ  ІПСШ

Наявність гонореї і хламідіозу є протипоказанням до введення ВМК. Введення ВМК при наявності однієї з цих інфекцій підвищує ризик розвитку ЗЗОМТ. При відсутності клінічних ознак та симптомів і без попереднього лабораторного обстеження, єдиною вказівкою на можливе носійство ІПСШ може бути характерна модель поведінки конкретної жінки чи обставини її особистого життя, що відносять її до групи підвищеного ризику щодо ІПСШ. Якщо ця жінка входить до групи підвищеного ризику щодо ІПСШ, то введення ВМК протипоказане.

Навпаки, якщо обставини життя жінки, яка використовує ВМК, раптово змінюються, і жінка попадає до групи підвищеного ризику щодо гонореї і хламідіозу, то в цьому випадку вона може продовжити використовувати ВМК з одночасним лікуванням у разі необхідності.

Етапи бесіди:

·        Необхідно проінформувати жінку, що приналежність до групи підвищеного ризику щодо деяких ІПСШ є протипоказанням до використання ВМК.

·        Запропонувати жінці самостійно визначити рівень ризику щодо ІПСШ, якому вона піддається на основі визначених обставин.

Обставини, які можуть вказувати на приналежність жінки до групи підвищеного ризику щодо ІПСШ, такі:

-         У жінки останнім часом було декілька статевих партнерів;

-         У статевого партнера жінки останнім часом було декілька статевих партнерів;

-         У статевого партнера жінки спостерігаються симптоми ІПСШ, включаючи гнійні виділення з уретри, болючість чи печіння під час сечовипускання чи відкриті виразки на шкірі статевих органів;

-         Жінці чи її статевому партнеру нещодавно поставили діагноз ІПСШ.

·        Якщо жінка входить до групи підвищеного ризику щодо ІПСШ, слід допомогти їй обрати альтернативний метод контрацепції.

·        Якщо жінка, яка входить до групи підвищеного ризику щодо гонореї і хламідіозу, наполягає на встановленні ВМК, і є умови  для проведення достовірних лабораторних тестів, ВМК може бути введений на основі негативних результатів лабораторних аналізів.

ПОЧАТОК ВИКОРИСТАННЯ   ВМК

ВМК, що містять мідь

Якщо менструальний цикл регулярний, введення ВМК можливе протягом 12 днів після початку менструації у будь-який зручний для жінки час ( не лише у період менструальної кровотечі). При цьому будь-який додатковий метод контрацепції не застосовується.

Введення ВМК можливе у будь-який час менструального циклу, якщо є можливість точно встановити, що жінка не вагітна.

Після пологів введення ЦМК допускається якщо:

-         Після пологів минуло менше 48 годин;

-         Після пологів минуло 4 і більше тижнів;

Якщо після пологів пройшло від 48 годин до 4 тижнів, то введення ВМК не рекомендується.

Після аборту ВМК може вводитися одразу, якщо введення проводиться протягом 12 днів після здійснення аборту в 1 чи 2 триместрі, і якщо немає ознак інфекції. При цьому будь-який додатковий метод контрацепції не застосовується. Якщо пройшло більше 12 днів після аборту і ознаки інфекції відсутні, введення можна проводити  у будь-який час за умови, що точно відомо, що жінка не вагітна. Потреби у додатковому  методі контрацепції немає.

У разі відмови від іншого методу контрацепції:

ВМК може вводитися одразу, якщо є впевненість, що жінка не вагітна. При цьому немає необхідності чекати наступної менструальної кровотечі та використовувати допоміжний метод контрацепції.

КОК, ПТП, ін’єкційні контрацептиви, гормональний пластир, вагінальне кільце, імпланти:

Якщо жінка починає використовувати інший метод у перші 7 днів менструального циклу, можна видалити ВМК одразу після після прийому першої дози гормонального контрацептиву. При цьому не має необхідності у застосуванні допоміжного методу контрацепції.

Якщо жінка починає використовувати інший метод після перших 7 днів від початку менструального циклу ( після перших 5 днів для КОК і ПТП), і вона мала статевий контакт у період після закінчення менструації, рекомендовано продовжити ВМК до початку наступного менструального циклу.

Якщо жінка починає використовувати інший метод після перших 7 днів від початку менструального циклу ( після перших 5 днів для КОК і ПТП), і у період після закінчення менструації у неї не було статевого контакту, ВМК може бути  залишена до початку наступного менструального циклу або видалена – у цьому разі рекомендовано використовувати  допоміжний метод контрацепції протягом наступних 7 днів( 2 дні для ПТП).

Жіноча ДХС:

У разі ДХС у перші 7 днів від початку менструального циклу, необхідно видалити ВМК перед операцією. При цьому не має необхідності у застосуванні допоміжного методу контрацепції.

ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ ПАЦІЄНТКИ

Огляд лікарем рекомендований після закінчення першої менструації після введення ВМК( через 3-6 тижнів після введення).

Перші дні після введення ВМК можуть супроводжуватись спазмами і болями. Можна прийняти ібупрофен, парацетамол.

Після введення ВМК можуть з’явитись мажучі кров’янисті виділення, що можуть тривати від 3 до 6 місяців.

Через місяць потрібно перевірити наявність ниток після  менструації лише у тому разі, якщо виникли:

·        Переймоподібні болі у нижній частині живота;

·        Виділення між менструаціями або після статевого акту;

·        Біль після статевого акту.

ВМК необхідно вилучити  через той період часу, який вказаний на інструкції з його використання.

Звернутись до лікаря, якщо:

·        Не знайдені нитки спіралі;

·        Помічено, що ВМК випав;

·        Відсутні менструації.

 

Повторний візит

Якщо буд-які проблеми відсутні, й пацієнтка не бажає достроково вилучати ВМК, то , за винятком огляду через 3-6 тижнів після введення ВМК, жодних медичних показань для подальших додаткових візитів до лікаря немає.

Рекомендовано регулярний профілактичний огляд у лікаря.

МОЖЛИВІ ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ, ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ У РАЗІ ЇХ ВИНИКНЕННЯ

Побічні ефекти:

Зміна характеру менструальних кровотеч:

·        Можливі більш тривалі та значні, нерегулярні менструальні кровотечі, більш інтенсивні менструальні спазми та болі.

·        Ці побічні ефекти не є симптомами будь-якого захворювання і не потребують лікування.

·        Побічні ефекти стають менш вираженими чи повністю зникають  через 3-6 місяців після введення ВМК.

Проблеми:

Значні чи тривалі менструальні кровотечі ( кількість втраченої крові перевищує звичайну у 2 рази чи кровотеча триває більше 8 днів):

·        Потрібно заспокоїти пацієнтку та пояснити, що у жінок, які використовують ВМК можуть виникати такі стани.

·        Якщо патологія відсутня, а кровотеча тривала та значна, провести консультування і симптоматичне лікування. Для зменшення кровотечі призначити ібупрофен ( 400 мг) або індометацин ( 25 мг) 2 рази на день після їжі протягом 5 днів і таблетки, що містять залізо ( по 1 таб.щодня протягом 1-3 місяці).

·        Якщо значні і тривалі  менструальні кровотечі набувають рецидивуючого характеру або виникають  після декількох звичайних менструальних циклів чи через тривалий час після введення ВМК, необхідно виключити наявність патології.

 

Нерегулярні кровотечі:

·        Необхідно заспокоїти пацієнтку та пояснити, що у жінок, які використовують ВМК можуть виникати такі стани.

·        Якщо патологія відсутня, можна призначити ібупрофен ( 400 мг) або індометацин ( 25 мг) 2 рази на день після їжі протягом 5 днів і таблетки, що містять залізо ( по 1 таб.щодня протягом 1-3 місяці).

·        Якщо нерегулярні кровотечі набувають рецидивуючого характеру або виникають  після декількох звичайних менструальних циклів чи через тривалий час після введення ВМК, необхідно виключити наявність патології.

 

Анемія:

·        ВМК, що містять мідь можуть сприяти виникненню і прогресуванню анемії, якщо на момент введення ВМК рівень гемоглобіну був невисокий і використання ВМК супроводжується біль значними і тривалими менструальними кровотечами.

·        Особливу увагу варто звернути на такі ознаки і симптоми:

-         Блідість шкіри, швидка стомлюваність і слабкість, запаморочення, дратівливість, головні болі, дзвін у вухах, запалення слизової язика, підвищена ломкість нігтів;

-         Рівень гемоглобину 90 г/л, гематокрит менше 30.

·        Необхідно призначити препарати заліза і порекомендувати жінці збільшити у раціоні продукти, що містять залізо.

·        Якщо ВМК було введено понад 3 місяці тому, і у жінки дуже виражена анемія (гемоглобин≤ 70 г/л), рекомендується вилучити ВМК і допомогти обрати інший метод контрацепції.

Спазми і болі:

·        Перші 2 дні після введення ВМК можуть супроводжуватись спазмами і болями.

·        Пояснити жінці, що спазми  та болі є поширеним явищем у перші 3-6 місяців після введення ВМК, особливо під час менструальних кровотеч. Як правило, ці прояви не наносять шкоди здоров’я жінки і стають менш вираженими через певний час.

·        Призначити ібупрофен або парацетамол для зменшення дискомфорту.

·        Якщо спазми і болі приймають хронічний характер і виникають без зв’язку з менструальними кровотечами, то в цьому випадку:

-         Визначають причину і призначають лікування

-         Якщо причину встановити не вдається розглядається варіант видалення ВМК.

Сильні болі внизу живота ( підозра на ЗЗОМТ)

·        Необхідно провести гінекологічне обстеження органів малого тазу.

·        Якщо провести гінекологічне обстеження неможливо і крім болів спостерігається те чи інше поєднання нижченаведених симптомів, то це може вказувати на наявність ЗЗОМТ:

-         Вагінальні виділення:

-         Лихоманка, озноб;

-         Болі під час статевого акту чи сечовипусканні;

-         Поява кров’янистих мажучих виділень під час статевого контакту чи без зв’язку з менструальним циклом;

-         Нудота, блювання;

-         Болі при пальпації  живота.

·        Враховуючи серйозність наслідків нелікованих ЗЗОМТ, лікар повинен призначати відповідне лікування у всіх підозрілих випадках, що супроводжуються тим чи іншим поєднанням перерахованих вище ознак.  Лікування повинне призначатися якомога раніше після постановки діагнозу. Раннє застосування антибіотиків відповідного спектру дії забезпечить більш ефективну профілактику хронічних ускладнень ЗЗОМТ.

·        Лікування має включати препарати, активні по відношенню до гонококової, хламідійної і анаеробної інфекцій. На час лікування слід запропонувати жінці \ парі користуватися презервативом.

·        Якщо жінка хоче продовжити використовувати ВМК, то немає необхідності її видаляти. Якщо жінка більше не хоче використовувати ВМК, то його можна видалити після початку антибіотикотерапії.

 

Партнер відчуває нитки ВМК під час статевого акту:

·        Пояснити, що така проблема може іноді виникати через надмірну довжину обрізаних ниток ВМК.

·        Якщо нитки ВМК викликають неприємні відчуття у партнера, можливі варіанти вирішення проблеми:

-         Нитки ВМК можуть бути обрізані додатково таким чином, що вони не будуть виходити  за межі цервікального каналу. Це вирішить проблему для партнера, проте жінка більше не зможе перевіряти наявність ВМК у порожнині матки по нитках у піхві.

 

Часткова експульсія ( часткове випадіння) ВМК:

·        Часткова експульсія є показанням для видалення ВМК.

·        Необхідно з’ясувати, чи хоче жінка продовжити використовувати ВМК, або ж обрати інший метод контрацепції.

·        Новий МВК може бути введений у будь-який день за наявності достатньої впевненості у тому, що жінка не вагітна.

·        Якщо жінка відмовляється від подальшого використання ВМК, допомогти їй вибрати інший метод контрацепції.

 

Повна експульсія ( повне випадіння) ВМК:

·        При повній експульсії ВМК слід з’ясувати, чи хоче жінка продовжити використання ВМК, або ж вона хоче обрати інший метод контрацепції.

·        Новий МВК може бути введений у будь-який день за наявності достатньої впевненості у тому, що жінка не вагітна.

·        При підозрі на експульсію ВМК і відсутності повної впевненості у тому, що експульсія ВМК дійсно відбулась, слід направити на рентгенологічне або ультразвукове обстеження. Запропонувати  допоміжний метод контрацепції, яким жінка зможе користуватись до завершення обстеження.

Відсутність ниток ВМК:

·        Необхідно встановити:

-         Чи помітила жінка випадіння ВМК, і якщо так, то коли це відбулось;

-         Коли жінка перевіряла наявність ниток останній раз;

-         Коли у жінки була остання менструація;

-         Чи є у жінки ознаки вагітності;

-         Чи  використовувала жінка інший метод контрацепції з того часу, як помітила відсутність ниток.

·        Спробувати відшукати нитки ВМК у цервікальному каналі за допомогою спеціального затискача. Приблизно у половині випадків «зниклі» нитки знаходяться.

·        Якщо нитки ВМК у цервікальному каналі відсутні, це означає що нитки виявилися втягнутими у порожнину  матки, або відбулась експульсія, яку жінка не помітила. Необхідно направити жінку на рентгенологічне або ультразвукове обстеження.

·        Необхідно виключити вагітність.

·        Якщо жінка не вагітна і ВМК не виявлено, ввести новий ВМК або допомогти обрати новий метод контрацепції.

Підозра на перфорацію матки:

·        Якщо під час введення ВМК виникає підозра на перфорацію матки, слід негайно припинити всі дії і госпіталізувати жінку з метою спостереження за її станом в стаціонарі:

-         Протягом першої години жінка повинна дотримуватися суворого постільного режиму;

-         Через кожні 5-10 хв. слід перевіряти основні показники стану організму ( пульс тиск, частоту дихання, температуру).

·        Якщо стан жінки залишається стабільним після однієї години спостереження, рекомендується обстежити її на предмет виявлення  ознак внутрішньої кровотечі ( низький гематокрит, низький рівень гемоглобіну); також слід продовжити  регулярну перевірку основних показників стану організму.

·        Жінка повинна перебувати під спостереженням у такому режимі протягом кількох годин. Якщо ознаки або симптоми погіршення стану відсутні, жінка може бути виписана додому з рекомендацією утриматися від статевих контактів протягом двох тижнів. Допомогти жінці обрати альтернативний метод контрацепції.

·        Частий пульс і зниження кров’яного тиску, поява нових болів або посилення болю в області матки є показанням для додаткового обстеження і прийняття рішення щодо подальшого лікування.

·        Якщо підозра на перфорацію матки виникає протягом 6 тижнів після введення ВМК або пізніше, і спостерігається повна клінічна картина, слід відправити жінку в стаціонар для обстеження і визначення тактики лікування. ВМК рекомендується видалити в умовах стаціонару.

Перфорація матки відноситься до найбільш рідких ( 1:5000), але серйозних ускладнень внутрішньоматкової контрацепції. Виділяють три ступеня перфорації матки:

·        1-й ступень- ВМК частково міститься в міометрії;

·        2-й ступень- ВМК повністю знаходиться в міометрії;

·        3-й ступень- частковий або повний вихід ВМК в черевну порожнину.

При 1-му ступеню перфорації можливе видалення ВМК піхвовим шляхом. При 2-му та 3-му ступенях перфорації показаний абдомінальний шлях видалення. При 2-му ступені можливе видалення з використанням гістероскопа.

Стани, які можуть вимагати зміни методу:

Причина виникнення таких станів може дійсно полягати у застосуванні методу, але може і не мати до нього ніякого відношення.

Вагінальні кровотечі неясної етіології ( поява таких кровотеч може вказувати на стан, не пов’язаний з використанням ВМК):

·        По анамнезу і результатам гінекологічного обстеження оцінити стан жінки. За необхідності провести додаткову діагностику і призначити відповідне лікування.

·        Якщо причина кровотечі пов’язана з ІПСШ чи ЗЗОМТ, жінка не може продовжити використовувати ВМК під час лікування.

 

Аменорея ( відсутність менструальних виділень):

·        Перевірити пацієнтку на наявність вагітності.

·        Якщо вона не вагітна, не вилучати ВМК. Провести консультування і заспокоїти пацієнтку. Направити на обстеження для встановлення причини аменореї.

·        У разі вагітності пояснити пацієнтці наявні у неї можливості. Порадити вилучити ВМК, якщо видно нитки спіралі і вагітність терміном менше 13 тижнів. Якщо ниток не видно, чи термін вагітності більше 13 тижнів, ВМК рекомендується не вилучати.

ВМК і ВІЛ- інфекція

Підвищений ризик ВІЛ-інфікування чи носійство ВІЛ не перешкоджають безпечному використанню ВМК.

Жінки, хворі на СНІД, які отримують антиретровірусне лікування і клінічно знаходяться у задовільному стані можуть безпечно використовувати ВМК.

Введення ВМК протипоказане, якщо жінка хворіє  на СНІД, але не отримує антиретровірусне лікування чи клінічно знаходяться у незадовільному стані.

Якщо СНІД розвивається у жінки в період використання ВМК, то в цьому випадку видаляти ВМК не потрібно.

Користувачі ВМК, хворі на СНІД, повинні спостерігатися у лікаря з приводу можливого розвитку ЗЗОМТ.

Варто рекомендувати ВІЛ-позитивним жінкам використовувати ВМК у поєднанні з презервативами. При ретельному і правильному використанні, презервативи є дієвим засобом профілактики ВІЛ-інфекції та ін.

 

 

 

 

ВНУТРІШНЬОМАТКОВА СИСТЕМА З ЛЕВОНОРГЕСТРЕЛОМ

Система Мірена виділяє прогестин ЛНГ безпосередньо у порожнину матки    ( 20 мкг на добу), вводиться лікарем у матку на 5 років.

МЕХАНІЗМ ДІЇ

Контрацептивний ефект досягається за допомогою комбінації трьох механізмів:

·        Вплив на ендометрій, що зменшує вірогідність імплантації;

·        Згущення цервікального слизу, що перешкоджає вірогідність імплантації;

·        Згущення цервікального слизу, що перешкоджає проникненню сперматозоїдів;

·        Зменшення рухливості сперматозоїдів.

При цьому спостерігається мінімальний вплив на функцію яєчників ( у більшості жінок після періоду адаптації зберігається овуляція).

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

У багатьох жінок, крім звичайних менструацій, у перші 3-6 місяців після введення системи з левоноргестрелом спостерігаються кровомазання чи слабкі кровотечі у міжменструальному періоді. Деякі жінки протягом цього терміну можуть мати більш сильні чи більш тривалі менструації.

Загалом, швидше за все, поступово скоротиться кількість днів менструації і щомісячна крововтрата. У деяких жінок менструації згодом зовсім припиняються.

Після видалення системи менструальний цикл відновлюється.

ПЕРЕВАГИ

Контрацептивні:

·        Висока ефективність контрацепції за умови правильного застосування;

·        Негайна контрацептивна ефективність;

·        Використання методу не залежить від користувача ( немає потреби використовувати препарат за схемою або регулярно);

·        Метод не пов’язаний зі статевим актом безпосередньо;

·        Незначні побічні ефекти, добра переносимість;

·        Метод зручний у використанні ( система вводиться один раз на 5 років);

·        Можливість застосування при наявності протипоказань до естрогенного компоненту;

·        Мінімальний системний вплив ( прогестаген виділяється локально у порожнину матки) дозволяє використовувати систему з ЛНГ під час вигодовування грудьми та ін. станах;

·        Негайне відновлення циклічної функції яєчників після видалення системи, швидке відновлення ендометрію ( 30 днів) та відсутність загального впливу на фертильність;

·        Відсутність впливу на кров’яний тиск.

Неконтрацептивні:

·        Суттєво зменшує тривалість та об’єм менструації;

·        Має виражений локальний вплив на ендометрій і застосовується для контрацепції у жінок з певною патологією ендометрію ( під час аденоміозу, гіперплазії ендометрію);

·        Позитивно впливає під час альгодисменореї;

·        Сприяє поліпшенню стану у жінок з анемією;

·        Зменшує ризик ектопічної вагітності.

 

НЕДОЛІКИ

·        Можливі такі небажані ефекти, як кров’янисті мажучі виділення або кровотеча, набряки, зміна настрою, акне;

·        Може бути необхідною спеціальна підготовка пацієнтки перед введенням системи з ЛНГ ( наприклад, лікування запального процесу), що вимагає додаткового часу;

·        Вимагається певна кваліфікація лікаря для правильної   підготовки пацієнтки та введення системи, що дає змогу уникнути небажаних ефектів ( наприклад, експульсії);

·        Не рекомендується за невеликих розмірів матки, під час деформації порожнини матки, не є методом першого вибору для молодих жінок, які, ще не народжували;

·        Не захищає від ІПСШ, ВІЛ.

ПОЧАТОК ВИКОРИСТАННЯ

ВМС, що містить левоноргестрел

Якщо менструальний цикл регулярний- введення ВМС можливе протягом 7 днів після початку менструації у будь-який зручний для жінки час ( не тільки в період менструації). При цьому будь-який додатковий метод контрацепції не застосовується.

Введення ВМС можливе у будь-який час менструального циклу, якщо є можливість точно встановити, що жінка не вагітна. Якщо введення здійснюється після 7 днів після початку менструації, жінці рекомендується утримуватись від статевих стосунків або користуватися додатковим засобом контрацепції протягом наступних 7 днів.

Після пологів рекомендується введення ВМС після 4-х і більше тижнів.

Після аборту ВМС може вводитися одразу, якщо введення проводиться протягом  7 днів після здійснення аборту в 1 чи в 2 триместрі за відсутності ознак інфекції. Потреби у додатковому засобу контрацепції немає. Якщо пройшло більше 7 днів після здійснення аборту і за відсутності ознак інфекції, введення можна проводити у будь-який  час за умови, що жінка не вагітна. Жінка повинна користуватися додатковим засобом контрацепції протягом наступних 7 днів після введення.

У разі відмови від іншого методу контрацепції ВМС може вводитися одразу, якщо є впевненість, що жінка не вагітна. При цьому немає необхідності чекати наступну менструацію:

·        Якщо після початку менструації пройшло не більше  7 днів, то немає потреби у додатковому засобі контрацепції;

·        Якщо після початку менструації пройшло  більше  7 днів, жінці рекомендується утримуватись від статевих стосунків або користуватися додатковим засобом контрацепції протягом наступних 7 днів;

·        Якщо попередній контрацептив вводився ін’єкційним способом, то введення ВМК повинно проводитися у день можливої наступної ін’єкції попереднього контрацептиву. Жінка повинна користуватися додатковим засобом контрацепції протягом наступних 7 днів після введення.

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТКИ

Після введення системи прийти на перевірку внутрішньоматкового протизаплідного засобу через 4-12 тижнів і потім регулярно, що найменше 1 раз на рік. Також варто звернутися до лікаря у разі, якщо:

·        Не знайдені нитки у піхві;

·        Відчутний нижній кінець системи;

·        При підозрі на вагітність;

·        При постійному болі в животі, лихоманці або незвичних виділеннях з піхви;

·        Відчутний біль або дискомфорт жінкою чи її партнером під час статевого акту;

Також при появі раптових змін менструального циклу ( наприклад, були несильні менструальні кровотечі або відсутня менструація і потім почалися постійні кровотечі, біль або сильні кровотечі);

Та при появі проблем зі здоров’ям, нариклад, мігрені або постійні сильні головні болі або високий тиск.

Профілактика інфікування та пов’язані з цим стани

Трубка для введення системи охороняє систему від контакту з флорою піхви у процесі введення. Механізм введення також сконструйований так, щоб мімізувати ризик виникнення інфекції. Незважаючи на це, існує ризик розвитку інфекції органів малого тазу безпосередньо після введення системи або у перший місяць після її введення. Інфекції органів малого тазу під час застосування внутрішньоматкових контрацептивів часто пов’язані із захворюваннями, що передаються статевим шляхом. Ризик розвитку інфекції зростає, якщо у жінки або її партнера кілька статевих партнерів. Необхідно належним чином лікувати інфекції органів малого тазу. Інфекційні захворювання органів малого тазу можуть вплинути на детородну функцію і підвищити ризик виникнення позаматкової вагітності.

Якщо виникла рецидивуюча інфекція, або гостра інфекція не піддалася лікуванню протягом кількох днів, варто видалити систему.

Жінці необхідно негайно проконсультуватися з лікарем у разі постійного болю внизу живота, підвищеної температури, болю під час  статевого акту чи патологічної кровотечі.

Експульсія ( виштовхування)

Скорочення матки під час  менструації можуть іноді змістити внутрішньоматковий протизаплідний засіб або виштовхати його. Можливі симптоми :біль і патологічна кровотеча. Якщо внутрішньоматковий протизаплідний засіб змістився, ефективність його дії зменшується. Якщо відмічаються ознаки, які вказують  на те, що засіб змістився ( збільшилась довжина ниток у піхві, болі внизу живота, кровомазання) чи якщо жінка не може відчути нитки, потрібно уникати статевого акту або застосувати інші контрацептиви і проконсультуватися з лікарем. Оскільки система з левоноргестрелом зменшує кількість менструальних виділень, збільшення менструальних виділень може бути ознакою експульсії.

 

 ЗРОБИТИ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ