Лисичанський медичний фаховий коледж Методична розробка практичного заняття № 14 для студентів III курсу групи 3 А с/с Дисциплина: Медсестринство в гінекології Викладач: Радченко І.І. 25.05.2021
|
Лисичанський медичний фаховий коледж Методична розробка
практичного заняття № 14 для
студентів III курсу групи 3 А с/с Дисциплина: Медсестринство в гінекології
|
Тема заняття « Післяопераційний догляд за гінекологічними хворими»
I.
Актуальність теми: хірургічні методи в гінекології посідають значне місце в лікуванні
гінекологічних хворих.Успіх хірургічного лікування багато в чому визначається
адекватністю, передопераційною підготовкою та післяопераційним доглядом, тому
велике значення має кваліфікація середних медичних працівників у догляді за
такими хворими.
Ознайомитись з роботою оперативних методів лікування, оснащенням їх, обов’язками
середніх медичних працівників під час підготовки до операції, проведення
операції і післяопераційний догляд за пацієнтами.
Знати: види операційних втручань; передопераційну підготовку хворих;
інструментарій, методи стерилізації; особливості догляду у післяопераційний
період; обсяг обстежень і підготовка для планових і ургентних операцій; методи
знеболювання в гінекології.
Вміти: проводити передопераційну підготовку хворих до гінекологічних операцій;
санацію піхви, катетеризацію сечового міхура, проведення клізми, туалет
статевих органів; накриття стерильного столика для проведення малих гінекологічних
операцій; здійснювати післяопераційний догляд за хворими.
ІІІ. Виховна
ціль: усвідомлення студентами залежності успішного
оперативного лікування, умінь і організованих дій медичних працівників. Обладнання:
набори інструментів для малих гінекологічних
операцій.
IV.
Міжпредметні зв’язки:догляд за хворими,
фармакологія, анатомія, хірургія.
І.Контроль вихідного рівня знань.
1.
Види гінекологічних операцій:
а) залежно від часу проведення операцій;
б) залежно від обсягу проведення операцій;
в) залежно від шляху проведення операції.
2.
Підготовка хворої до операції:
а) планової;
б) екстреної.
3)
Види операцій на матці
4)
Види операцій на придатках.
5)
Вагінальна операція.
6)
Малі гінекологічні операції.
7)
Ведення післяопераційного періоду.
8)
Ускладнення післяопераційного періоду.
V.
Формування
професійних вмінь і навичок.
Підготовка інструментарію для: V
-
пункції черевної порожнини; V
-
біопсії шийки матки;
-
зондування порожнини матки;
-
діагностичного вишкрібання порожнини
матки.
VI. Контроль кінцевого рівня знань і вмінь.
Вирішення
клінічних задач і тестів, демонстрація навичок.
1.
Степанківська О.В., Щербина М.О.,
Гінекологія: підручник - Київ ВСВ «Медицина» 2010 р. стор. -377-393.
2.
Т.І. Хохліч «Практикум з гінекології»
підручник - Київ «Здоров’я»
2007
р . стор -117-146.
3.
Грищенко В.І., Щербина М.О.,
Гінекологія, підручник - Київ «Медицина» 2007р.
4.
А.М Валовіна. Практикум з гінекології,
Київ ВСВ «Медицина» 2019 р.
5.
Хміль С.В. Гінекологія, підручник -
Тернопіль «Укрмед
книга» 2006 р.
1.
Наказ МОЗ України № 906 від 27 12.2006
р. Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги «Перинатальні інфекції».
2.
Наказ МОЗ України №329 від 15.06.2007 р.
(витяг). Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги з
профілактики тромботичних ускладнень в хірургії, ортопедії і травматології,
акушерстві та гінекології.
3.
Наказ МОЗ України №554 від 17.09.2007 р.
(витяг). Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за
спеціальністю «Онкологія» (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
охорони здоров’я №645 від 30.07.2010 р., № 247 від 29.04.2011р.).
ПІДГОТОВКА ХВОРОЇ ДО ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ
Готуючи хвору до планової операції, проводять її ретельне
клініко-лабораторне дослідження: загальний аналіз крові, група крові та
резус-фактор, дослідження крові на сифіліс, ВІЛ-інфекцію, НВsАg (австралійський антиген), біохімічні аналізи крові (загальний білок,
креатинін, сечовина, білірубін, печінкові проби, електроліти, коагулограма),
глюкози в крові, загальний аналіз сечі, бактеріоскопічне (за потреби і
бактеріологічне) дослідження виділень із піхви, каналу шийки матки, сечівника;
онкоцитологічне дослідження; електрокардіографія; рентгенографія органів
грудної клітки.
Хвору оглядають стоматолог, терапевт, анестезіолог, а за показаннями – інші
спеціалісти (невропатолог, окуліст, хірург тощо).
Напередодні операції жінка не вечеряє, можна випити лише склянку
солодкого чаю, зранку не снідає. Увечері і зранку перед операцією ш ставлять
очисні клізми, вона приймає гігієнічний душ; за потреби — зголюють волосся з
лобкового підвищення, зовнішніх статевих органів, передньої черевної стінки.
Безпосередньо перед операцією жінка спорожнює сечовий міхур, за потреби їй
уводять постійний катетер на весь час операції.
При підготовці хворої до піхвової
операції проводять
санацію піхви до досягнення І—II ступеня чистоти піхви. У день операції піхву
обробляють антисептичним засобом і вводять стерильний тампон. Відсутність
інфекції в піхві значно зменшує ризик розвитку післяопераційних
септичних
ускладнень.
Перед операцією проводять медикаментозну підготовку, щоб усунути психічне
напруження і нормалізувати сон. Увечері напередодні операції хворій призначають
снодійні, транквілізатори.
За 30—40 хв до операції виконують премедикацію: внутрішньом’язово вводять
атропін, наркотичні анальгетики (промедол), антигістамінні
препарати (димедрол).
Підготовка хворої до екстреної
операції в
більшості випадків дуже обмежена за часом (інколи — до кількох хвилин) і тому
зводиться до мінімуму: визначають групу крові і резус-фактор; якщо дозволяють
обставини, ставлять очисну клізму (при кровотечі клізма протипоказана); за
потребу, проводять аспірацію шлункового вмісту та промивання шлунка, зголюють
волосся на лобковому підвищенні; обов’язково спорожнюють сечовий міхур і
вводять постійний катетер; премедикацію можуть виконувати безпосередньо в
операційній внутрішньовенним уведенням препаратів.
Знеболювання гінекологічних оперативних втручань
У гінекологічній практиці застосовують усі види знеболювання.
При невеликих за обсягом та короткочасних гінекологічних втручаннях
використовують внутрішньовенне введення анестетиків (натрію тіопентал, кетамін
та ін.). Місцеву анестезію застосовують лише за наявності протипоказань до
загальної — гострі запальні процеси у верхніх дихальних шляхах, повний шлунок,
а також відмови хворої від загального знеболювання або за відсутності умов для
проведення наркозу. Основним методом місцевого знеболювання є парацервікальна
анестезія, якої досягають, уводячи анестетик у приматкову (параметральну)
клітковину.
Для знеболювання великих гінекологічних операцій застосовують
комбінований ендотрахеальний наркоз у поєднанні з міорелаксантами та штучною
вентиляцією легень або епідуральну анестезію.
Обов’язками середнього медичного персоналу є підготовка інструментарію до
проведення знеболювання, постійне спостерігання за станом хворої під час
анестезії, вчасне виконання розпоряджень лікаря, ведення наркозної карти.
ОСНОВШ ГІНЕКОЛОГІЧНІ ОПЕРАТИВНІ ВТРУЧАННЯ
ЧЕРЕВНОСТІНКОВІ ГІНЕКОЛОГІЧНІ ОПЕРАТИВНІ ВТРУЧАННЯ
Оперативні втручання на
придатках матки. Видалення
маткової труби (тубектомію) виконують при позаматковій
вагітності, гідро-, піосальпінксі.
Після доступу в черевну порожнину накладають затискачі на брижу маткової
труби (мезосальпінкс) та її матковий кінець. Маткову трубу відтинають вище від
накладених затискачів; перев’язують тканини, які перебували у затискачах;
затискачі знімають; проводять перитонізацію кукси; відновлюють цілість
передньої черевної стінки.
Якщо потрібно зберегти маткову
трубу для ймовірної вагітності і якщо труба перебуває в стані, який дає змогу
її зберегти, видаляють плодове яйце (при позаматковій вагітності) і рану труби
закривають кетгутовими швами або проводять резекцію маткової труби з подальшою реабілітаційною терапією.
Операцію резекції яєчника виконують за наявності різних
видів кістозних утворень (фолікулярна кіста, кіста жовтого тіла),
склерокістозних яєчників, при апоплексії яєчника.
Клиноподібно вирізають частину
тканини, що підлягає видаленню, після цього яєчник ушивають декількома окремими
кетгутовими швами. Для ушивання тканини яєчників використовують тонкі круглі
голки і тонкий кетгут.
Видалення яєчника (оваріоектомія) здебільшого показано при пухлинах яєчника.
Після потрапляння у черевну
порожнину на ніжку утворення (власна зв’язка яєчника, підвішувальна зв’язка,
іноді до складу ніжки входить і маткова труба) накладають затискачі, між ними
розрізають тканини, утворення видаляють, куксу прошивають і перев’язують,
проводять перитонізацію кукси, відновлюють цілість передньої черевної стінки.
Оперативні втручання на матці.
Видалення міаматозного вузла (енуклеація (вилущення) міоматозного
вузла, консервативна міомектомія) проводять
за наявності поодиноких невеликих субсерозних або інтерстиціальних вузлів.
У разі наявності субсерозного
вузла на ніжці його захоплюють щипцями, проводять круговий розтин майже по
вузлу, ближче до ніжки, не зачіпаючи капсули. Поворотом навколо осі вузол
вилущують. Таку саму операцію виконують і в разі інтерстиціального вузла, однак
підхід до вузла проводять шляхом розтину стінки матки і капсули у місці
найбільшого випинання вузла. Після вилущення вузла стінку матки (ложе вузла)
зашивають.
Надпіхвову ампутацію матки без придатків виконують при лейоміомі матки, якщо шийка матки та придатки не змінені.
Під час операції видаляють
лише тіло матки. Після фіксації тіла матки накладають затискачі, розтинають,
прошивають та перев’язують круглу зв’язку матки, власну зв’язку яєчника,
маткову трубу, судинні пучки з обох боків. Від’єднують тіло матки від шийки
матки на рівні внутрішнього вічка. Накладають шви на куксу пишки матки,
проводять перитонізацію і відновлюють цілість черевної стінки.
Екстирпацію матки без придатків виконують при міомі матки в поєднанні з патологією шийки матки. Під час
операції видаляють матку разом із шийкою.
Після фіксації тіла матки
накладають затискачі, розтинають, прошивають та перев’язують круглу зв’язку
матки, власну зв’язку яєчника, маткову трубу, крижово-маткові зв’язки, судинні
пучки та піхвові гілки маткових судин з обох боків. Відокремлюють матку від
склепінь піхви, обшивають куксу піхви, проводять перитонізацію і відновлюють
цілість черевної стінки.
Надпіхвову ампутацію матки з придатками переважно проводять при поєднанні патології тіла матки та її придатків
на тлі незміненої шийки матки, при злоякісних пухлинах яєчників.
Екстирпація матки з придатками
показана при поєднанні
патології тіла, шийки матки та її придатків, а також при злоякісних пухлинах
тіла або шийки матки.
ВАГІНАЛЬНІ
ОПЕРАТИВНІ ВТРУЧАННЯ
Втручання на піхвовій частині
шийки матки. Пластику шийки матки за Емметом виконують для усунення старих
бічних деформованих розривів шийки матки за відсутності її гіпертрофії. Після
попередньої підготовки піхву розкривають за допомогою дзеркал, фіксують шийку
матки кульовими щипцями. За допомогою скальпеля освіжають краї старих розривів
по всій довжині, відсепаровані (розділені) краї з’єднують окремими кетгутовими
швами.
Ампутацію шийки матки
за Штурмдорфом виконують у разі гіпертрофії і подовження шийки матки, а також при раку
шийки матки 0 стадії в жінок у віці до 50 років.
Піхву розкривають за допомогою
дзеркал, шийку матки захоплюють кульовими щипцями і опускають до отвору піхви,
за допомогою скальпеля висікають тканину у вигляді конуса, вістря якого
спрямоване до каналу шийки матки, конус видаляють і накладають основні та
додаткові кетгутові шви на шийку матки.
Клиноподібну ампутацію шийки матки за Шредером здійснюють переважно при
ектропіоні шийки матки.
Після розкриття піхви за
допомогою дзеркал шийку матки фіксують кульовими щипцями.
Роздільне діагностичне
вишкрібання (при підозрі на рак
шийки або тіла матки), до зондування порожнини матки проводять вишкрібання
слизової оболонки каналу шийки матки маленькою кюреткою. Видалену слизову оболонку направляють на гістологічне дослідження.
ВЕДЕННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ
Усі заходи після операції
мають бути спрямовані на профілактику і своєчасне виявлення можливих
ускладнень.
Одразу після операції хвору
переводять у спеціальну палату, де має постійно перебувати медична сестра, яка
володіє навичками виконання необхідних реанімаційних маніпуляцій. Палата має
бути оснащена системою підведення кисню, дихальними апаратами і набором
лікарських засобів для надання екстреної допомоги.
Особливу увагу хворій
приділяють у перші 6 год після операції, погодинно вимірюючи артеріальний тиск, визначаючи
частоту пульсу й дихання. У разі зниження артеріального тиску, зміни частоти і
наповнення пульсу, розладів дихання, виникнення кровотечі та розвитку інших
ускладнень терміново викликають чергового лікаря.
При черевностінкових
втручаннях одразу після операції на ділянку післяопераційної рани на 3—4 год накладають вантаж для гемостазу й запобігання розходженню швів
передньої черевної стінки під час блювання або кашлю. Також для зменшення болю
в операційній рані призначають холод на 30 хв (через 1,5—2 год),
який відміняють через 2 доби.
Одним із патологічних
чинників, що негативно впливає на перебіг післяопераційного періоду, є біль,
для усунення якого через 4—6
год після
операції хворій призначають анальгетики (промедол, анальгін та ін.). Ін’єкції за потреби повторюють кожні 4—6 год, а через 2—3 доби — 1 раз на добу (на ніч).
У післяопераційний період
найголовнішим є оцінювання загального стану хворої (температура, пульс,
артеріальний тиск, дихання), стану післяопераційної рани, нагляд за своєчасним
спорожненням сечового міхура і кишок, установлення наявності чи відсутності
ознак подразнення очеревини, визначення стану кишок.
У більшості хворих уже
наприкінці першої доби після операції починають відходити гази, відновлюється
перистальтика кишок. Для стимуляції перистальтики з першої доби
післяопераційного періоду призначають прозерин, церукал. Якщо перистальтика
відсутня, на другу добу роблять гіпертонічну клізму, а на третю, за потреби, —
очисну.
Через 8—10 год після операції сечовий міхур має бути спорожнений, незважаючи на те що
відразу після операції сечу було виведено через катетер. Якщо самостійне
сечовипускання унеможливлене, затримку сечі усувають лікарськими (пітуїтрин) і
рефлекторними засобами (тепле судно, струмінь води) або шляхом катетеризації
сечового міхура. У більшості хворих функція сечового міхура відновлюється, як
тільки їм дозволяють вставати.
У перші 6—8 год після операції пацієнтці не дозволяють пити, тільки змочують їй губи та
слизову оболонку ротової порожнини вологою серветкою. Згодом дають пити
невеликими порціями переварену воду, настій шипшини без цукру, мінеральну
негазовану воду. Із другої доби рідину дозволяють пити в кількості 1—1,5 л, а
також бульйон, кефір. На третю добу можна вживати протерті супи, надалі
поступово переходячи на загальне харчування.
З огляду на втрати рідини під
час операції у післяопераційний період показана інфузійна терапія для
коригування водно-електролітного і білкового обмінів, кислотно-основного стану
та реологічних властивостей крові. Характер і об’єм інфузійної терапії
зумовлені основним захворюванням, особливостями оперативного втручання і віком
хворої. Інфузійну терапію проводять протягом декількох днів після операції.
Антибіотики доцільно
призначати лише за наявності запальних процесів у малому тазі, після
травматичних операцій, при повторних операціях або якщо виникла небезпека
інфікування.
Поведінка хворої в ліжку до
кінця першої доби має бути активною (глибокі вдихи, згинання ніг, зміна
положення тіла) для профілактики пневмонії. Призначають дихальну гімнастику.
При неускладненому перебігу післяопераційного періоду хворі можуть вставати і
ходити вже на другу добу (лапароскопії — через декілька годин) після операції.
Особливо пильної уваги
потребує післяопераційна пов’язка. Першу перев’язку роблять на другу добу.
Далі, якщо післяопераційний період перебігає без ускладнень, перев’язки роблять
за потребою. Шви знімають на 6 — 8-у добу після операції.
Двічі на день хворим проводять
туалет зовнішніх статевих органів, обмиваючи їх дезінфекційними розчинами.
На 7—8-у добу (за лапароскопії
— на третю добу) після операції за умови неускладненого перебігу післяопераційного
періоду жінку виписують зі стаціонару під нагляд дільничного гінеколога.
Після піхвових операцій у
післяопераційний період показані ліжковий режим, анальгетики й антибіотики (за
показаннями), дихальна гімнастика, регуляція функцій кишок і сечового міхура.
При операціях на м’язах тазового дна акт дефекації затримується на 5 діб, що
забезпечують ретельним спорожненням кишок перед операцією і споживанням рідкої
їжі протягом 5 діб після операції. Із 6-ї доби харчовий раціон поступово
розширюють, однак без включення клітковини.
Догляд за післяопераційною
раною на промежині ведуть відкритим способом, піхву обробляють 0,1 % розчином
калію перманганату. На 5-у добу призначають клізму, шви знімають на 6-у добу.
Вставати і ходити хворим після
піхвових операцій дозволяють на 7-у добу, а виписують на 12-у. Протягом 3 міс.
рекомендують обмежувати підняття важкого (не більше 3 кг). Пацієнток звільняють
від важкої фізичної праці на термін до 6 міс.
Після гінекологічних операцій
малих за обсягом наглядають за загальним станом хворої (артеріальний тиск,
пульс, колір шкіри та слизових оболонок, температура) та виділеннями зі
статевих шляхів.
УСКЛАДНЕННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ
У післяопераційному періоді
можуть виникати ранні (у перші години) та пізні (на 2—6-у добу) ускладнення.
Одразу після операції, під час
виходу з наркозу, можуть виникнути нудота
і блювання. Голову
хворої слід повернути набік і не залишати без нагляду, бо можливі аспірація
блювотних мас й асфіксія.
Достатньо часто у хворих
спостерігають у тій чи іншій мірі дихальну
недостатність, що зумовлена залишковою
дією м’язових релаксантів, анестетиків та наркотичних анальгетиків, що
проявляється гіпоксією та метаболічним ацидозом. Для лікування цих явищ
застосовують кисневу терапію, перкусійний та вібраційний масаж грудної клітки,
бронхолітики (бронхолітин, еуфілін тощо), інгаляційну терапію. Для лікування
застійних явищ у легенях та профілактики пневмонії застосовують дихальну
гімнастику.
Серед заходів щодо
профілактики тромбоемболічних ускладнень провідне місце нарівні з достатньою гідратацією посідають
активне ведення післяопераційного періоду (активна і пасивна гімнастика, раннє
вставання з ліжка), еластичне бинтування кінцівки з варикознорозширеними
венами, застосування (за показаннями) прямих і непрямих антикоагулянтів.
Післяопераційні кровотечі насамперед проявляються зниженням артеріального тиску, прискоренням
пульсу, блідістю шкіри і слизових оболонок, появою крові із дренажних трубок
або з піхви, зниженням рівня гемоглобіну. Про появу таких ознак медична сестра
негайно повідомляє чергового лікаря.
До гнійно-запальних ускладнень
належать нагноєння післяопераційної
рани та післяопераційний перитоніт.
Початкові симптоми медична сестра може виявити при ретельному спостереженні за
хворою: підвищення температури тіла, прискорення пульсу, пульсівний біль,
гіперемія, набряк у ділянці рубця, гнійні виділення з рани; при перитоніті,
крім того, зниження артеріального тиску, поверхневе дихання, нудота, блювання,
сповільнення перистальтики кишок, невідходження газів, позитивні симптоми
подразнення очеревини. Про появу перших таких ознак медсестра повідомляє лікаря
і надалі виконує його призначення.
Праворуч і ліворуч від каналу шийки матки ножицями або скальпелем
розрізають її піхвову частину. Глибина розрізу залежить від передбачуваного
обсягу ампутації. На передній і задній губах шийки матки клиноподібно видаляють
патологічно змінену тканину, краї зшивають окремими швами.
Пластику
передньої стінки піхви (передня кольпорафія) виконують
при опущенні передньої стінки піхви.
Після розкриття піхви за допомогою дзеркал і фіксації шийки матки
кульовими щипцями на передній стінці піхви скальпелем намічають овальної форми
шматок слизової оболонки. Верхній край шматка захоплюють затискачем і частково
гострим, частково тупим шляхом поступово відділяють (відсепаровують) і
вирізають вимічений шматок. Накладають окремі занурені кетгутові шви, після
чого безперервним кетгутовим швом ушивають краї слизової оболонки піхви із
зануренням накладених раніше швів.
Пластику задньої стінки піхви
і м 'язів тазового дна (кольпоперинеорафія з
леваторопластикою) виконують при опущенні задньої стінки піхви. За допомогою
трьох затискачів відмежовують трикутник на задній стінці піхви, причому два з
них накладають праворуч і ліворуч на межі переходу слизової оболонки піхви у
шкіру промежини, а третій — на задню стінку піхви по середній лінії. У межах
наміченого трикутника відсепаровують за допомогою скальпеля і тупфера слизову
оболонку задньої стінки піхви. Після видалення шматка слизової оболонки
оголюють леватори та з’єднують їх один з одним шляхом накладання декількох
швів. У такий самий спосіб з’єднують тканини над ними, після чого слизову
оболонку задньої стінки піхви ушивають безперервним кетгутовим швом зверху
донизу.
Серединну кольпорафію виконують при повному
випадінні матки в жінок літнього віку, які не живуть статевим життям і не мають
патологічних змін шийки матки.
Передню і задню губу шийки матки захоплюють кульовими
щипцями і виводять із соромітної щілини
матку й
піхву. З передньої і задньої стінок піхви відсепаровують і вирізають прямокутні
шматки слизової оболонки. Ділянки вилучених шматків мають збігатися одна з
одною за розмірами і формою. Далі ушивають спочатку передні краї поверхонь
рани, потім — бічні і задні. Під час ушивання
відбувається
поступове занурення матки, шийки матки і стінок піхви.
Екстирпацію матки через піхву
і пластику промежини виконують у старечому віці при поєднанні повного випадіння
матки із супутніми захворюваннями (ерозії, старі розриви шийки матки, пухлини).
МАЛІ ЗА ОБСЯГОМ ГІНЕКОЛОГІЧНІ ВТРУЧАННЯ
Пункцію черевної, порожнини
крізь заднє склепіння піхви виконують як із діагностичною (підозра на переривання
позаматкової вагітності, апоплексія яєчника, пельвіоперитоніт), так і з
лікувальною метою (уведення антибіотиків).
Після розкриття піхви за допомогою дзеркал і фіксації задньої губи шийки
матки кульовими щипцями виконують прокол заднього склепіння довгою голкою та
видаляючи за допомогою шприца вміст черевної порожнини (кров, ексудат).
Біопсію шийки матки призначають за підозри на
злоякісну пухлину шийки матки і виконують після кольпоскопічного дослідження.
Після розкриття піхви за допомогою дзеркал і фіксації шийки матки
кульовими щипцями частину патологічно зміненої тканини шийки матки на межі із здоровою тканиною видаляють скальпелем або конхотомом. Якщо біопсію
виконували за допомогою скальпеля, на шийку матки накладають кетгутові шви.
Видалений шматочок тканини направляють на гістологічне дослідження.
Зондування порожнини матки виконують перед медичним
абортом та діагностичним вишкрібанням для визначення довжини порожнини матки.
Для виявлення субмукозних міоматозних вузлів зондування має відносну цінність.
Після оголення шийки матки за допомогою дзеркал та її фіксації кульовими
щипцями через канал тпийки матки вводять зонд до дна
матки. Під час проведення зондування можлива перфорація матки.
Діагностичне вишкрібання
порожнини матки застосовують як із діагностичною метою для визначення стану слизової
оболонки матки, так і з лікувальною — для спинення кровотечі.
Після оголення шийки матки за допомогою дзеркал
та фіксації її кульовими щипцями проводять зондування матки, розширення каналу
шийки матки розширювачами Гегара та вишкрібання середньою кюреткою слизової
оболонки порожнини матки.
ОСНОВНІ
ЕТАПИ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ
Під час підготовки хворої до планової операції проводять ретельне
клініко-лабораторне обстеження, що включає клінічний аналіз крові, біохімічний
аналіз крові, дослідження крові на сифіліс та СНІД, визначення групи крові та
резус-фактора, дослідження системи гемостазу, загальний аналіз сечі,
дослідження піхвової мікрофлори, мазки з зовнішньої поверхні шийки матки та
цервікального каналу на атипові клітини, ЕКГ, рентгенографію органів грудної
порожнини.
Підготовка хворих до піхвових операцій, або до операцій із доступом через
передню черевну стінку (екстирпація матки) має певні особливості. Попередньо
таким хворим проводять санацію піхви до досягнення І ступеня чистоти піхвового
вмісту: спринцювання піхви розчинами антисептиків, введення тампонів з
лікувальними емульсіями. У день проведення операції піхву обробляють спиртом і
вводять стерильний тампон. При наявності де-кубітальних виразок на шийці матки
у хворих з випадінням матки необхідно досягти їх загоєння. Відсутність інфекції
у піхві значно зменшує ризик розвитку післяопераційних гнійно-запальних
ускладнень.
Увечері напередодні операції хворій призначають снодійні препарати
(фенобарбітал 0,1-0,2г, нітразепам 0,005-0,01 г, ноксирон — по 0,25-0,5г),
транквілізатори. Хворим із збудливою нервовою системою транквілізатори
призначають повторно за 2 год. до операції.
За 30-40 хв до операції проводять премедикацію: вводять атропін або
метацин по 0,5-0,8 мг, наркотичні аналгетики (промедол — по 20 мг, фентаніл ■—
по 0,1 мг, таламонал — по 2 мл), антигістамінні препарати (димедрол — по 0,02
г).
Для знеболення великих гінекологічних операцій найчастіше застосовують
комбінований ендотрахеальний наркоз у поєднанні з міорелаксантами та штучною
вентиляцією легень (ШВЛ). Цей метод дозволяє підтримувати достатню прохідність
дихальних шляхів у будь-якому положенні хворої, шляхів у будь-якому положенні
хворої, забезпечує максимальне розслаблення м'язів і відсутність больової
чутливості при мінімальних кількостях анестетиків, а також застосовують епідуральну
анестезію.
Етапи операції:
• дезінфекція шкіри;
• поздовжний чи поперечний розріз передньої черевної стінки;
• введення ранорозширювача і відмежування кишкових петель;
• захоплення рукою і виведення маткової труби;
•
накладання затискачів Кохера на
брижу маткової труби і її матковий кінець (при видаленні придатків матки
затискачі накладають на підвішуючу зв'язку яєчника, матковий кінець труби і
власну зв'язку яєчника);
• видалення маткової труби (придатків), прошивання і перев'язка кукс;
• перитонізація кукс;
• туалет черевної порожнини;
• звіт операційної сестри про наявність інструментів і серветок;
• зашивання черевної рани;
катетеризація сечового міхура.
Аеротерапія. Лікування повітрям
використовують у вигляді прогулянок, загальних повітряних ванн. Лікувальними чинниками
є підвищення оксигенації організму, стимуляція функції дихальної,
серцево-судинної, центральної нервової системи, опорно-рухового апарата, що
важливо для жінок, умови праці яких пов'язані з гіподинамією, яка призводить до
застійних явищ в органах малого таза.
Геліотерапія - дія прямих
сонячних променів підвищує опірність організму до несприятливих факторів
зовнішнього середовища, має знеболюючий та фібролітичний вплив, позитивно
впливає на менструальну та секреторну функції жінки. Основна біологічна роль у
дії на організм належить ультрафіолетовому випромінюванню, яке викликає
фотохімічні реакції, що мають як місцевий (еритема з наступною пігментацією
даної ділянки), так і загальний вплив.
Протипоказана кліматотерапія, зокрема, сонячні ванни, хворим із пухлинами статевих
органів, схильним до маткових кровотеч, із порушенням функції кори наднирників
та щитовидної залози, при органічних захворюваннях серця та нервової системи.
Лікування кліматичними факторами
показане жінкам із хронічними запальними захворюваннями статевих органів поза
стадією загострення, при безплідді, генітальному інфантилізмі, аменореї та
гіпоменструальному синдромі, виснаженні та недокрів'ї, після перенесених
операцій на статевих органах як останній етап реабілітації.
Бальнеотерапія - лікування
ваннами. Основний ефект забезпечують фізико-хімічні та біологічні властивості
мінеральних вод, зокрема їх хімічний, термічний та механічний ефекти.
При лікуванні хворих на
гінекологічні захворювання найчастіше використовують хлоридно- натрієві,
йодобромні, сірководневі та радонові води.
Грязелікування — один з основних
методів санаторно-курортного лікування, який широко використовується в
гінекології. Хімічні та фізичні властивості лікувальних грязей мають
десенсибілізуючу, розсмоктуючу та протизапальну дію, покращують функцію
яєчників, реологічні властивості крові та енергетичне забезпечення організму.
Основними курортами України, де застосовують грязелікування, є Бердянськ,
Євпаторія, Саки, Слав'янськ, Сергіївка.
Показаннями до застосування грязей: хронічний вульвіт, бартолініт, кольпіт,
ендоцервіцит, ендометрит, сальпінгіт та сальпінгоофорит, периметрит,
параметрит, аменорея, пов'язана з гіпофункцією яєчників, інфантилізм, трубне
безпліддя, стан після пластичних операцій на статевих органах.
Протипоказання: гострі запальні процеси геніталій, доброякісні та злоякісні
новоутворення статевих органів, порушення менструальної функції з
гіперестрогенією, ендометріоз, передракові та фонові захворювання статевих
органів.
Грязі використовують у вигляді
тампонів, компресів, аплікацій, загальних і місцевих грязевих та
грязе-мінеральних ванн.
У гінекологічній практиці часто
застосовують як теплоносії озокерит та парафін. Озокерит - мінерал, що є
похідним нафти і містить церезин, парафін та інші смоли, мінеральні масла. Є
дані про наявність у його складі естрогенних гормонів. Застосування озокериту
стимулює регенеративні процеси в сполучній тканині, має протизапальну,
десенсибілізуючу, імунокоригуючу дію. Парафін - суміш природних вуглеводнів,
отримана в результаті перегонки нафти. Подразнюючи механорецептори шкіри, він
покращує мікроциркуляцію, посилює фагоцитоз, активує регенеративні процеси.
К рО /< ^Невідкладні стани в акушерстві та гінекології
1. У вагітної в терміні вагітності 36 тижнів, що знаходиться у відділенні патології вагітних, з'явився різкий біль по низу живота, рясні кров’янисті виділення зі статевих шляхів. Якою повинна бути першочергова дія медичної сестри?
А Ввести кровозупинні препарати
В Покласти холод на низ живота
С Заспокоїти вагітну, викликати лікаря
О Провести тампонаду піхви
Е Ввести засоби для скорочення матки
2. У вагітної в терміні 37 тижнів спостерігаються генералізовані набряки, АТ 170/120 мм рт.ст., протеїнурія 4 г/л. Гіпотрофія плода. Виставлено діагноз: прееклампсія важкого ступеню. В яке відділення слід госпіталізувати вагітну?
А Патології вагітних
В Інтенсивної терапії
С Гінекологічне
/> Післяпологове
Е Не потребує госпіталізації
3. В гінекологічне відділення каретою швидкої допомоги доставлена жінка 45 років зі скаргами на рясні кров'янисті виділення із статевих шляхів. До якої маніпуляції медична сестра повинна підготувати інструменти:
А Біопсії шийки матки
В Пункції черевної порожнини через заднє склепіння
С Кульдоскопії
О Вишкрібання стінок порожнини матки
Е Цитологічного дослідження шийки матки
4. Жінка поступила на приймальний покій гінекологічного відділення з ознаками порушеної позаматкової вагітності та внутрішньочеревної кровотечі. Які першочергові дії медичної сестри?
А Ввести кровозупинні засоби
В Виконати очисну клізму
С Поголити зовнішні статеві органи
Провести катетеризацію вени Е Провести штучну вентиляцію легенів
5. На приймальний покій звернулася мати з дитиною, яка отримала травму зовнішніх статевих органів на дитячому майданчику. Які першочергові дії медичної сестри?
А Ввести спазмолітики
В Виконати катетеризацію сечового міхура
С Поставити очисну клізму
Б Прикласти холод, викликати лікаря
Е Провести огляд шийки матки в дзеркалах
6. В гінекологічне відділення поступила жінка 25 років з явищами гострого живота.
Остання менструація - два тижні тому. Ці. дані дозволяють запідозрити:
А Ерозію шийки матки
В Позаматкову вагітність
С Некроз фіброматозного вузла
і) Сальпінгоофорит
Е Апоплексію яєчника
7. Жінка в ургентному порядку госпіталізована до гінекологічного відділення з клінічною картиною внутрішньочеревної кровотечі. Які обов’язки виконує медична сестра при визначенні групи крові?
А Медсестра виконує технічну частину роботи і прказує результат лікареві, який визначає групу крові.
В Медсестра виконує технічну частину роботи і самостійно визначає групу крові.
С Медсестра чекає доки лікар виконає технічну частину роботи і потім самостійно визначає групу крові.
Т> Медсестра не бере участі у процедурі визначення групи крові.
Е Медсестра чекає доки лаборант виконає технічну частину роботи і потім самостійно визначає групу крові.
8. Визначте найбільш часте ускладнення пухлини яєчника, для якого характерна клініка гострого
0ІШ.&О 7^
А Параоваріальний абсцес
В Яєчникова вагітність
С Перекрут ніжки
В Некроз пухлини
Е Все перелічене .
9. Визначте гостру гінекологічну патологію, яка не завжди, потребує оперативного втручання:
А Перитоніт при розплавленні піовару
В Перекрут ніжки кістоми
С Розрив труби при позаматковій вагітності
О Апоплексія яєчника
Е Все перелічене
10. Яка форма блювоти вагітної потребує негайної госпіталізації до стаціонару?
А Нудота та відсутність блювання
В Легка форма
С Помірне блювання
В Надмірне блювання
Е Всі форми.
11. У третьому періоді пологів пройшло більше ніж ЗО хвилин, крововтрата досягла 300,0 мл і триває. Ознаки відшарування плаценти позитивні. Зовнішні прийоми видалення посліду неефективні. Яка повинна бути подальша тактика?
А Очікування самостійного видалення посліду.
В Ручне видалення посліду під знеболюванням,
С Повторно застосувати зовнішні прийоми видалення посліду
В Застосувати препарати які збільшують скорочувальну діяльність матки.
Е Все перелічене
12. Яка патологія вагітних вимагає оперативного втручання?
А Гіпертонія
В Анемія вагітних
С Гострий апендицит
В Бронхіальна астма
Е Цистит
13-У породіллі М. після народження посліду почалася кровотеча. Під час огляду посліду на цілісність на плодовій оболонці була виявлена обірвана судина. М’які тканини пологових шляхів не ушкоджені. Яка найбільш імовірна причина кровотечі?
А Затримка плідних оболонок у порожнині матки
В Коагулопатична кровотеча
С Затримка додаткової дольки у порожнині матки
В Гіпотонічна маткова кровотеча
Е Розрив шийки матки
14. Роділля К., 22 років,через 13 годин від початку пологової діяльності народила доношеного хлопчикгЙиасою 3500 г. Через 5 хв. після народжена дитини крововтрата становить 130 мл і продовжується. Ознаки Альфельда, Кюстнера-Чукалова та Шредера позитивні. В чому полягає подальша акушерська тактика?
А Зовнішній масаж дна матки
В Спостереження за роділлею
С Ручне відокремлення і виділення посліду
В Огляд пологових шляхів у дзеркалах
Е Контрольована тракція за пуповину
15. Роділля К., 28 років, знаходиться у другому періоді пологів. Під час врізування голівки з’явилися ознаки передчасного відшарування плаценти. При аускультації - серцебиття плода до 190 уд. за хв. Яка подальша акушерська тактика?
А Ввести кровозамінники
В Ввести кровоспинні
С Ввести утеротоніки
В Накласти акушерські щипці
Е Дати роділлі кисень
16. У вагітної Н., ЗО років, у терміні вагітності'ЗО тижнів, з'явилися помірні, безболісні, кров’янисті виділення з піхви. Які дії медсестри на долікарському етапі надання медичної допомоги?
А Виміряти АТ, пульс
В Провести піхвове обстеження
С Терміново госпіталізувати
В Ввести кровоспинні
Е Ввести токолітики
17. Пацієнтка 28 років, скаржиться на різкий раптовий біль у здухвинній ділянці праворуч, з ірадіацією у пряму кишку та крижі. Біль супроводжувався короткочасною втратою свідомості. Затримка менструації 4 тижні. Жінка різко бліда, АТ 100/60 мм. рт, ст., пульс 110 уз. за хв., слабкого наповнення. Симптом УЦьоткіна-Блюмберга позитивний. Які першочергові дії медичної сестри?
А Визначити групу крові
В Негайно викликати лікаря
С Ввести кровоспинні
о Визначити резус належності
Е Ввести кровозамінники
18. Долікарська невідкладна допомога при еклампсії
А Викликати лікаря
В Запобігання западанню язика
С Увести протисудомні препарати
В Увести аналгетики
Е Оксигенотерапія
19. На приймальне відділення пологового будинку привезли жінку,27 років зі скаргами : переймоподібний біль у лівій здухвинній ділянці, запаморочення, втрату свідомості. В анамнезі - відсутність місячних 3 доби. Який патологічний стан у жінки?
А Пельвіоперитоніт
В Аборт, що загрожує
С Ендометрит
В Розрив труби
Е Сальпінгоофоріт
20. Пацієнтка 42 роки, встановлено діагноз „гострий живіт". Яка патологія могла стати причиною даного стану?
А Некроз міоматозного вузла.
В Порушена позаматкова вагітність.
С Перекрути ніжки пухлини.
В Розрив капсули пухлини.
Е Все перераховано вірно.
21. Пацієнтка 18 років, поступила в гінекологічне відділення з підозрою на порушену позаматкову вагітність. Який метод обстеження для підтвердження діагнозу необхідно застосувати?
А Взяття мазка на кольпоцитологію.
В Біопсія.
С Пункцію черевної порожнини через заднє склепіння піхви.
В Гістеросальпінгографія.
Е Кольпоскопія.
22. У пацієнтки 60 років виникла маткова кровотеча. Яку долікарську допомогу повинна надати медична сестра?
А Введення окситоцину та госпіталізація.
В Введення вікасолу та госпіталізація.
С Холод на низ живота і госпіталізація.
В Введення естрогенів та госпіталізація.
Е Провести вишкрібання порожнини матки.
23. У вагітної 37 тижнів напад еклампсії. Який симптом відрізняє еклампсію від інших пізніх гестозів?
А Гіпертензія
В Судоми
С Набряки
В Протеінурія і
Е Головний біль
24. У породіллі через 20 хвилин після пологів почалась значна кровотеча. Які дії медичної сестри?
А Виміряти артеріальний тиск
В Оглянути пологові шляхи в дзеркалах
С Ввести спазмолітики
25 Покласти холод на низ живота, викликати лікаря
Е Оглянути послід
25. У роділлі І період пологів. Передбачувальна маса плода 4500,0. На висоті болючих перейм виник різкий біль, пологова діяльність припинилась. Роділля бліда. Якій патології відповідає дана клінічна картина?
А Розрив шейки матки • ,
В Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти
С Передлежання плаценти
25 Розрив матки, що відбувся
Е Розрив плідного міхура
26. У вагітної з пізнім гестозом, яка лікується в палаті інтенсивної терапії, розвинувся приступ судом з втратою свідомості. Що є першочерговим в етапах при наданні долікарської допомоги?
А Дати доступ свіжому повітрю
В Звільнити дихальні шляхи, зафіксувати язик
С Виконати штучне дихання
25 Дати наркоз
Е Ввести еуфілін
27. Роділля 22 років госпіталізована у пологове відділення з діагнозом: загроза розриву матки. Об'єктивно: нижній сегмент матки перерозтягнений, болючий при пальпації, контракційне кільце розташоване косо на рівні пупка, симптоми стиснення м'яких тканин. Що є першочерговим в наданні невідкладної допомоги при даній патології?
А Дати зволожений кисень
В Ввести знеболюючі ,
С Ввести спазмолітини . ;
25 Дати наркоз
Е Дати тепло на низ живота
28. Пацієнтка 25 років поступила в гінекологічне відділення з підозрою на порушену позаматкову вагітність. Об'єктивно: помітне здуття живота, притуплення перкуторного звуку в бокових відділах, різка болючість при пальпації живота, наявний симптом Щоткіна - Блюмберга. Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення діагнозу?
А Біконтрастна ренгенопельвіографія
В Бімануальне дослідження
С Зовнішнє акушерське обстеження
25 Огляд в дзеркалах
Е Пункція черевної порожнини через заднє склепіння
29. У повторно родящей 26 лет, в ІН периоде родов началось обильное кровотечение из половых путей. После операции ручного отделения и выделения последа кровотечение прекратилось. Какое обследование необходимо провести для оценки состояния пациентки?
А Измерить индекс Соловьева
В Измерить массу тела . г
С Изменить рост , ■ ; "
2) Измерить фактическую кровопотерю
Е Измерить наружную конъюгату
30. Приоритетной проблемой при тяжелой форме гестоза является:
А Кашель
В Повышение температуры тела
С Учащение мочевыделения
25 Судороги
Е Кровянистые выделения из половых путей
31. У беременной со сроком беременности 36-37 недель появилось значительное безболезненное кровотечение из половых путей. При осмотре АД - 100/60 мм.рт.ст., слабость, головокружение, пульс 90 уд. в 1 мин., слабого наполнения. Какая приоритетная проблема пациентки?
А Головокружение
В Слабость
С Кровотечение из половых путей
В Г ипотония
Е Тахикардия
32. Какое независимое сестринское вмешательство выполнит медсестра в случае возникновения ювенильного кровотечения?
А Введение антибиотиков
Б Выскабливание полости матки
С Введение гормональных средств
В Холод на низ живота
Е Наблюдение за состоянием пациентки
33. К медсестре обратилась соседка с жалобами на обильные кровянистые выделения из половых путей. Женщина находится на “Д” учете в женской консультации по поводу миомы матки. Действие медсестры в данном случае?
А Пузырь со льдом на низ живота, вызвать машину “Скорую помощь”
В Рекомендовать постельный режим
С Наблюдать за состоянием женщины
Б Применить кровоостанавливающие средства'
Е Применить сокращающие матку средства
34. У женщины которая находится на учете в женской консультации по поводу кисты яичника, после резкого движения появилась кинжальная боль внизу живота, тошнота. При осмотре: кожные покровы бледные, живот вздут, симптом Щеткина-Блюмберга положительный. Возникновение этого состояния связано с:
А Увеличением кисты
В Малигнизацией кисты
С Перекрутом ножки кисты
В Рассасыванием кисты
Е Уменьшением кисты
35. До гінекологічного відділення доставлена пацієнтка з підозрою на апоплексію яєчника.
З якими захворюваннями в даному випадку не треба проводити диференціальну діагностику?
А Перекрут ніжки кістоми
В Позаматкова вагітність
С Апендицит
В Кольпіт
Е Перекрут ніжки субсерозного фіброматозного вузла
36. У пацієнтки гінекологічного відділений з діагнозом субсерозна фіброміома матки з’явились скарги на різкий біль внизу живота, симптоми подразнення очеревини. Якому діагнозу відповідає клінічна картина?
А Порушена позаматкова вагітність
В Апоплексія яєчника
С Некроз фіброматозного вузла
В Перекрут ніжки кісти
Е Розрив піосальпінкса
37. До жіночої консультації звернулась жінка зі скаргами на періодичний.переймоподібний біль у здухвинній ділянці, затримку менструацій. Про проведенні бімануальног^ дослідження з’явився різкий біль внизу живота, короткочасна втрата свідомості, блідість шкіри, пульс частий, слабкого наповнення. Якому діагнозу відповідає зазначена картина?
А Розрив піосальпінкса
В Апоплексія яєчника
С Прогресуюча позаматкова вагітність
В Перекрут ніжки кісти
Е Порушена позаматкова вагітність .. ,
38. Які симптоми характерні для центрального передлежання плаценти?
А Порушення серцевої діяльності плода
В Біль внизу живота
С Раптова поява кров’янистих виділень зі статевих шляхів В Підвищення артеріального тиску
Е Все перераховане
39. Вкажіть, які ознаки не характерні для загрози розриву матки?
А Симптоми стиснення м’яких тканин '
В Різко болючі перейми
С Високе розташування контракційного кільця В Підвищення артеріального тиску
Е Перерозтягнений нижній сегмент матки
40. Які симптоми характерні для еклампсії?
А Підвищення температури
В Судоми
С Біль внизу живота
В Набряки
Е Кровотеча зі статевих шляхів
41. У вагітної з передлежанням плаценти при крововтраті 100 мл, терміні вагітності 32-33 тижні слід провести, крім:
А Токолітична терапія гініпролом . . >
В Г оспіталізація ’ ' ‘
С Ургентний кесарів розтин
В УЗД, кардіотокографія
Е Профілактика СДР у плода
42. В lit періоді пологів послід не відділяється більше ЗО хв. Ознаки відділення плаценти відсутні, кровотеча відсутня. Слід провести:
А Ручна ревізія стінок матки
В Очікувальна тактика
С Зовнішній масаж матки
В Ручне відділення та видалення посліду
Е Виділення посліду зовнішніми прийомами
43. Що таке шоковий індекс Альговера, його норма?
А ЧСС/сист. АТ = 1,5
В Сист. AT /ЧСС=0,5
С ЧСС/сист. AT = 1
В Сист. AT /ЧСС = 1
Е ЧСС/сист. AT = 0,5 ,
44. До скорочуючих матку засобів при акушерських кровотечах не належать:
А Окситоцин 10 ОД в/м'язево
В Діцинон
С Мізопростол 800 мкг ректально
В Метилергометрин 0,5 мкг в/венно
Е Окситоцин 10 ОД на 0,9\% - 400,0 NaCI в/венно крапельно
45. Для клініки переривання позаматкової вагітності по типу аборту не характерно:
А Темно-коричневі виділення з піхви
В Переймоподібні болі
С Ознаки геморагічного шоку
В іррадіація болю в задній прохід
Е Френікус-симптом
46. Лікування больової апоплексії включає, крім:
А Госпіталізація
В Холод на низ живота
С Лапаторомія, ушивання яєчника
В Гемостатичні засоби .. .
Е Знеболюючі засоби > ; *
47. У Ні періоді пологів після народження посліду почалася кровотеча. Під час огляду плаценти встановлено відсутність однієї часточки. Якою буде тактика медсестри?
А Зовнішній масаж матки
В Ручне обстеження порожнини матки і видалення часточок плаценти С Випустити катетером сечу
В Почати в/в введення утеротоніків
Е Виміряти AT
48. В передпологовій у роділлі з гестозом ІІ половини вагітності розвинувся напад судом.
Яку невідкладну допомогу потрібно їй надати?
А Увести роторозширювач, язикотримачем зафіксувати язик, викликати лікаря.
В Заспокоїти роділлю, викликати лікаря
С Увести анальгетики
^ decree, касецб
£ ^ par £> ром?
Лисичанський медичний фаховий коледж Спеціальність 223 «Медсестринство»
Освітньо-професійна програма Лікувальна справа
Курс 3 Навчальна дисципліна - Медсестринство в гінекології______
Білет № 1
1. До жіночої консультації звернулася жінка зі скаргами на свербіж, печію зовнішніх статевих органів, піхви, часте болісне сечовипускання. При піхвовому обстеженні: слизова оболонка піхви, шийка матки гіперемійована, набрякла, велика кількість гнійних пінистих виділень.
1. Проблеми пацієнтки.
2. Сестринський діагноз.
3. План сестринських втручань.
2. Продемонструвати огляд шийки матки.
Викладач _____Іван Радченко
Лисичанський медичний фаховий коледж Спеціальність 223 «Медсестринство»
Освітньо-професійна програма Лікувальна справа
Курс 4 Навчальна дисципліна - Медсестринство в гінекології______
Білет № 2
1. Пацієнтка звернулася до жіночої консультації зі скаргами на підвищення І тіла до 38°С, біль внизу живота, остуду, гнійно-кров’янисті виділення із статевих шляхів. При бімануальному обстеженні: матка більше норми, м’якої консистенції, болісна, придатки матки не пальпуються, їх ділянка безболісна.
1. Проблеми пацієнтки.
2. Сестринський діагноз.
3. План сестринських втручань.
2. Продемонструйте бімануальне дослідження.
Викладач
Іван Радченко
Лисичанський медичний фаховий коледж Спеціальність 223 «Медсестринство»
Освітньо-професійна програма Лікувальна справа
Курс 4 Навчальна дисципліна - Медсестринство в гінекології
Білет № З
1. Під час профогляду жінка 33 років поскаржилася на свербіж піхви і
зовнішніх статевих органів, який з’являється після теплої ванни, статевого життя, після менструації. При огляді у дзеркалах: слизова піхви, шийки матки гіперемійована, вкрита білими сироподібними виділеннями, які важко відокремити від підлеглої тканини.
1. Проблеми пацієнтки.
2. Сестринський діагноз.
3. План сестринських втручань.
2. Продемонструйте взяття мазків на ступінь чистоти піхви.
Викладач
Іван Радченко
Лисичанський медичний фаховий коледж Спеціальність 223 «Медсестринство»
Освітньо-професійна програма Лікувальна справа
Курс 4 Навчальна дисципліна - Медсестринство в гінекології______
Білет № 4
1. До гінекологічного відділення поступила жінка 25 років зі скаргами на тупий сильний біль у правій паховій ділянці, який віддає у стегно, пряму кишку, температуру тіла 38,8°С, остуду, слабкість. Із анамнезу: захворіла гостро, стоїть на обліку в жіночій консультації з приводу хронічного правостороннього аднекситу. При піхвовому обстеженні: матка звичайних розмірів, помірно рухома, безболісна, еластичної консистенції, ліві придатки не пальпуються, в ділянці правих придатків пальпується пухлино подібне утворення, щільної консистенції, без чітких контурів.
1. Проблеми пацієнтки.
2. Сестринський діагноз.
3. План сестринських втручань.
2. Продемонструйте взяття мазків з піхви та цервікального каналу на бактеріоскопічне дослідження.
Викладач _________________Іван Радченко
Лисичанський медичний фаховий коледж Спеціальність 223 «Медсестринство»
Освітньо-професійна програма Лікувальна справа
Курс 4 Навчальна дисципліна - Медсестринство в гінекології______
Білет № 5
1. До гінекологічного відділення поступила жінка зі скаргами на сильний тупий біль унизу живота, І тіла 39°С, слабкість. Об’єктивно: м’язи передньої черевної стінки напружені, болісні, не приймають участь у акті дихання, позитивний симптом Щеткіна — Блюмберга. Піхвове дослідження: пальпація матки і придатків затруднена із -за напруження м’язів черевної стінки і піхви, заднє склепіння куполоподібно виступає у піхву.
1. Проблеми пацієнтки.
2. Сестринський діагноз.
3. План сестринських втручань.
2. Накрити стерильний столик для проведення пункції черевної порожнини через заднє склепіння.
і
Викладач ________________Іван Радченко
Лисичанський медичний фаховий коледж Спеціальність 223 «Медсестринство»
Освітньо-професійна програма Лікувальна справа
Курс 4 Навчальна дисципліна - Медсестринство в гінекологи
Білет № 6
1. До жіночої консультації звернулася жінка 60 років зі скаргами на свербіж зовнішніх статевих органів, який з’являється ближче до вечора і стає нестерпним, безсоння, дратівливість. При огляді: в ділянці великих статевих губ визначається велика кількість плям білого кольору, які виступають над поверхнею.
1. Проблеми пацієнтки.
2. Сестринський діагноз.
3. План сестринських втручань.
2. Продемонструйте взяття мазків на цитологічне дослідження.
Викладач ________;________ Іван Радченко
Шановні студенті!
Дайте відповідь на задачи та тести.
Перша сторінка листа:
Дата, прізвище, ім’я та по батькові.
Курс III, група З А с/с, бригада №___
Задача № 1: Переписати і дати відповіді.
1.
2.
3.
4. Для огляду шийки матки переписати інструменти. Така відповідь на кожну задачу.
На другому листі:
1.
2.
3.
4.
Відповіді передати по УіЬег (вайберу).
Смартфон № 066 561 53 31 25.05.21 р.
На ім’я РАДЧЕНКО І.І. з 14.00 - 20.00.год.
Бажаю удачи, здоров’я РАДЧЕНКО І.І. 25.05.21 р.
М. Лисичанськ
Комментарии
Отправить комментарий